Для того, чтобы написать статью, Вам необходимо зарегистрироваться на сайте

Вход

Оппонґ - гордість Африки

 Граючого за камерунський клуб Джорджа Веа помітив тодішній головний тренер місцевої національної збірної з футболу Клод Леруа, який порекомендував хлопця своєму товаришу – головному тренеру французького «Монако» Арсену Венгеру. Так майбутня африканська легенда 1988-го року потрапив до Європи в руки відомого талантовідкривача. Мсьє Арсен одразу розгледів непересічний футбольний дар ліберійця, але справедливо відзначив відсутність футбольної школи та дисципліни у Джорджа. Насправді, нашому герою дуже пощастило з тим, що він потрапив саме в «Монако» - крім Венгера, george weah 5sякий серйозно займався тактичною та ігровою виучкою Веа, його опікунством в команді та в побуті зайнявся тодішній гравець монегасків Ґлен Ходл. Можна з впевненістю сказати, що саме в «Монако» Джордж отримав те, чого йому бракувало для підкорення найвищих футбольних вершин(окрім першого визнання гравцем року в Африці-1989 та звання володаря Кубка Франції-1991, звісно). Провівши в Монте-Карло чотири роки впевненого прогресу, африканець пішов на підвищення – в 1992-му він перебрався до французької столиці, грати за тамтешній «ПСЖ».

 Паризька частина кар'єри Містера Джорджа(ще одне прізвисько футболіста) виявилась багатою на трофеї – за три роки він допоміг «Парі Сен-Жермену» здобути два Кубка Франції(1993, 1995), один Кубок французької ліги(1995) та одне чемпіонство(1993/1994). Також у 1994-у Джордж вдруге став кращим футболістом Африки. В ті роки Веа разом із Давідом Жинола утворювали грізний тандем форвардів. У Лізі Чемпіоні, у сезоні 94/95, ліберієць, забивши сім м'ячів, став найкращим бомбардиром головного клубного турніру Європи. Так Джордж заявив про себе на всю Європу.

 Тому не важко було здогадатись, що невдовзі його чекає наступний крок вперед. Це вже не був той африканський юнак, який грав як вмів та вражав виключно своїм талантом – Джордж суттєво розвинув свої навички, навчився відпрацьовувати в обороні, грати в команді, протистояти оборонцям. george weah 7sВін ставав зіркою.

 Тим не менш, його життя у Франції не склалось. Веа неодноразово стикався з расизмом, який виявляли по відношенню до нього окремі фанати «ПСЖ»(не кажучи вже про вболівальників інших клубів) і, навіть, працівники поліції. Він так і не придбав собі будинок, живучи у готелі, не вивчив французької мови, хоч і отримав місцеве громадянство. У Франції Джордж не почував себе достатньо комфортно - все це спонукало його до зміни обстановки. Тому влітку 1995-го Веа з радістю переходить в італійський «Мілан». І хоч в новому клубі він також спочатку зіткнувся з деякими проблемами – у передсезонному виставковому матчі за Трофей Берлусконі Джордж не реалізував вирішальний пенальті, що змусило головного тренера Фабіо Капелло та самого Сільвіо засумніватись в ігрових здібностях ліберійця, про що вони одразу ж заявили після матчу, – африканець не опускав рук і впевнено працював над собою. І з початком сезону це вилилось у забиті м'ячі, подекуди шедевральні. Загалом 1995-й для Веа став тріумфальним роком і, як виявиться згодом, піковим. Саме в цьому році він удостоївся вручення Золотого м'яча(при чому саме в тому році було змінено формат цієї нагороди, яку раніше міг виграти лише європеєць), ставши першим і поки що єдиним африканцем-володарем цієї престижної нагороди. george weah 8sКрім того, ФІФА назвало його кращим гравцем року, а Африканська Конфедерація Футболу втретє і востаннє вручила йому нагороду кращого футболіста чорного континенту. Після цього кар'єра ліберійця пішла на спад.

 Щоправда, саме гравцем «россонері» запам'ятався більшості вболівальникам Містер Джордж. За чотири роки в Мілані він здобув два чемпіонських титули (1996 та 1999 років), став послом ЮНІСЕФ, відкрив у Нью-Йорку(де мешкала його родина) мережу закладів швидкого харчування, потрапив у страшну автокатастрофу, в якій на щастя не зазнав серйозних травм, а разом із товаришем по атаці Марко Сімеоне став першим футболістом, що взував на матчі кольорові бутси, – Джордж постійно був на слуху. Тіфозі щиро полюбили африканського футболіста.1349283603 vea

 Та з приходом на тренерський місток Альберто Дзаккероні все почало різко змінюватись. Веа все рідше почав потрапляти в основний склад, інколи, навіть, без пояснень – говорили про певний конфлікт між футболістом та тренером. Та й вік давав про себе знати – на той час йому було 33. В результаті, Джордж, оцінивши ситуацію, почав добиватись своєї оренди в інший клуб. В «Рому», яка виявляла конкретну зацікавленість Джорджем, його не відпустили, а пристали лише на пропозицію лондонського «Челсі», який погодився порівно з «Міланом» виплачувати африканцю зарплату. Відтак, другу половину сезону 1999/2000 Веа догравав у АПЛ.

 З цього моменту починається захід кар'єри Джорджа Веа. В Лондоні ліберійський футболіст нічим особливим не відзначився, хоч і допоміг «синім» здобути Кубок Англії. По поверненню в «Мілан» на нього чекала невтішна перспектива боротись за місце у складі з молодим Андрієм Шевченко і weahfootballВеа, усвідомлюючи свої перспективи, добився у керівництва анулювання свого контракту, який повинен був діяти ще один рік(потрібно віддати належне менеджменту «россонері»), і вже вільним агентом перебрався у ту саму Англію. Тільки тепер уже в «Манчестер Сіті». Не добившись нічого й тут, Джордж через півроку відправився туди, де і починав європейський шлях – у Францію, а саме в «Марсель». Це, на жаль, нічого не змінило, тому Веа, вирішивши на останок добряче підзаробити, вирушив у тоді ще надто екзотичну «Аль-Джазіру» з ОАЕ. Всі ці події вмістились у три роки і в 2003-му Містер Джордж приймає рішення закінчити футбольні виступи.

 Що стосується виступів за збірну Ліберії, то тут Веа став заручником слабкого колективу – команда тодішніх «одиноких зірок»(це прізвисько ліберійської збірної, до речі, дуже символічне по відношенню до Джорджа) була, відверто кажучи, ніякою, і вихід, наприклад, у фінальну частину розіграшу Кубка Африка-1996 чи друге місце в кваліфікаційній групі на ЧС-2002, куди поїхала перша Нігерія, здебільшого є заслугою саме нашого героя – нічого подібного ця збірна ніколи не досягала. Він допомагав своїй збірній як міг – у скрутні фінансові часи Веа, навіть, взяв на себе витрати на харчування, проживання та транспортування команди. Користуючись авторитетом серед простого населення, він також тиснув на владу, яка не хотіла виплачувати гравцям зарплатні, хоча це і рідко коли допомагало.

 george weahЗагалом, після закінчення футбольної кар'єри, Джордж вирішив присвятити себе проблемам своєї країни, в якій на той час панувала диктатура. Власною активною громадською діяльністю в Ліберії, він спровокував переслідування його сім'ї, яка була змушена переїхати в США разом з Джорджем. Ще граючи, Веа відзначався благодійними проектами на зразок відкриття шкіл для дітей чи футбольних майданчиків, чим здобув неабияку популярність та прихильність серед ліберійців та ненависть зі сторони влади. У 2005 році, коли в Ліберії була повалена диктатура, Джордж Веа розгорнув власну передвиборну кампанію, яку втім програв. Незважаючи на досить велику підтримку серед населення, Веа бачив причини своєї поразки у відсутності освіти – на той час він навіть не закінчив школи. Після цього він вирішив врешті здобути базову освіту, крім того, вивчав кримінальне право, політологію і управління бізнесом.

 Незважаючи на своє важке дитинство та першочергове прагнення грошей, Джорджа Веа всі знають як порядну та великодушну людину. Він завжди пам'ятав про своє походження і не дозволяв великим грошам псувати себе. Веа був вдячним людям, які йому допомагали в житті, і сам, як міг, допомагав навколишнім. Коли він прибув до Мілану, то у власному помешканні на стіні він видовбав ім'я свого першого тренера. А коли уже покидав стан італійського гранда, то спробував передати власні знання та секрети бомбардирської майстерності нашому Андрію Шевченко, як колись це робив у «Монако» Ґлен Ходдл. Мабуть,саме через це його називали «оппонґ», що приблизно означає «той, кого поважають».

 P.S. Буквально кілька днів тому стало відомо, що Джордж Веа виграв вибори до сенату Ліберії і відтепер працюватиме у вищому законодавчому органу своєї країни.

 Arsenal Barsa Bavaria DinamoJouveLiverpoolMilanMJUPSGRealRoma

Argentbig  Brazilbig  Englend  France big  Urugvaj Germania  Itali  Niderlandy  Portug  Spaine  Ukraine