“Я” і футбол
Автор статті: Воронова Ярослава, учениця 6-Б класу Криворізької загальноосвітньої школи
І-ІІІ ступенів № 73
Керівник: Аршулик Тетяна Миколаївна, учитель української мови та літератури,
спеціаліст І категорії
Моїм найулюбленішим видом спорту, як не дивно, й не притаманно більшості дівчаток, є футбол. Коли була маленькою, то дуже полюбляла дивитися по телевізору з татом футбольні матчі – це, мабуть, таткова заслуга того, що я захоплююсь футболом та майстерністю гравців, адже любов до гри привив мені саме він. Потім вже трішки підрісши, сама стала грати у футбол.
Мій тато, коли ми спостерігали за грою, чи то по телевізорі, чи то в живу, завжди коментував її, пояснюючи мені правила, усі нюанси перемог чи поразок команд, трюки гравців. Тому я чітко зрозуміла, що футбол – це не тільки спортивна командна гра, у якій беруть участь дві команди по одинадцять гравців у кожній, а ще є одним із найпопулярнішим видів спорту в світі (на сьогодні ми знаємо навіть створені жіночі футбольні команди). У футбол грають м’ячем на прямокутному трав’яному полі з воротами на двох протилежних сторонах поля. Метою є забити якомога більше голів, тобто, завести м’яч у ворота супротивника якомога більше разів. Головною особливістю футболу є те, що гравці не можуть в межах ігрового поля торкатися м’яча руками. Переможцем є та команда, що забила за час матчу більше голів, ніж супротивник. Два тайми тривають по сорок п’ять хвилин кожен. А ось найпрестижнішим туром із футболу є Чемпіонат світу з футболу.
Спочатку мене гра приваблювала гарним м’ячем: яскравістю, формою. Трохи пізніше – серйозно замислилася над тим, що грати у футбол мені дуже подобається. Запитаєте чому? Тому, що є досить рухливою, розвиває вправність, увагу, спритність, певну тактику, уміння варіювати, знаходити вихід, стимулює на досягнення перемоги й ніколи не зупинятися на півдороги, бути відповідальними і в єдності, адже участь у грі бере не одна людина, а хай маленький та все ж колектив, який тобі аж ніяк не хочеться підвести, до думки якого прислухаєшся. Тобто дана гра також сприяє соціалізації та вмінню адаптуватися у будь-якому колективі, серед зовсім незнайомих людей, а також уміння відстоювати свою позицію і, разом з тим, бути другом, людиною, яка допоможе й підтримає.
Ця гра загартовує, стимулює кращому фізичному розвитку, тобто покращує самопочуття, сприяє до ведення здорового способу життя, тим самим продовжує довголіття людини.
Футбол виховує волю, почуття товариства, допомагає стати витривалим, сильним. Кожен член команди усвідомлює, що лише в єдності та у взаєморозумінні можлива перемога.
У своєму класному колективі в мене є однодумці як серед хлопців, так і серед дівчат, а також наш 6-Б годиться одним із кращих футболістів збірної команди Інгулецького району (у майбутньому, сподіваюся він стане членом спортивної команди збірної України і вийде на рівень Чемпіонату світу) Пальчинський Артем.
Артем дуже серйозно ставиться до гри у футбол, активно займається, підтримує фізичну форму, і вже має достатньо нагород різного рівня.
Бажаю всім полюбити даний вид спорту.
Комментарии
RSS лента комментариев этой записи